• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка психолога
• Групи ризику

Рекомендації щодо розробки індивідуальних програм психолого-педагогічного супроводу учнів «групи ризику»

Існує низка визначень поняття «групи ризику». Нижче запропоновані можуть дати можливість сформувати загальне бачення на цю проблему.

Діти «групи ризику» - діти з різними формами психологічної і соціальної дезадаптації, що виражаються в поведінці, яка неадекватна нормам і потребам найближчого оточення.

В «групи ризику» традиційно включають дітей із неблагополучних сімей, дітей з відхиленням у поведінці, дітей з проблемами в навчанні і розвитку, а також дітей із хронічними захворюваннями, інвалідів.

“Групи ризику” - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труд­нощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.

До цієї групи відносять такі категорії дітей:

- діти-сироти,

- діти з девіантною поведінкою,

- діти з вадами фізичного та психічного розвитку;

- діти, які зазнали насильства,

- обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.

Термін “група ризику” у педагогіці і психології вводиться для позначення осіб групи підлітків, у яких симптоматика, що відповідає категорії наркоманів, алкоголіків, тобто хворих, не виявлена, однак виховній роботі з ними варто приділити особливу увагу, щоб не допустити розвитку захворювання.

До числа найважливіших факторів ризику відносяться:

• недоліки сімейного виховання: наявність негативних прикладів з життя батьків, невизначеність правил поведінки, відсутність позитивних емоцій у сім’ї (відсутність похвали, поваги);

• рання асоціальна поведінка;

• раннє прилучення до одурманюючого речовинам;

• такі риси особистості, як: агресивність, нервозність, імпульсивність, негативізм;

• погана успішність;

• недостатня включеність у суспільні справи;

• наявність друзів, що прибігають до одурманюючих речовин;

• байдужість сім’ї і навчальної групи до учня.

Основною задачею практичного психолога (соціального педагога) є виявлення дітей цієї категорії в дитячому середовищі та організація роботи з ними.

Комплексність проблем, які потребують вирішення в процесі соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику, вимагає участі у цій діяльності різних фахівців.

Коментарi