• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Початкова школа

Поради батькам молодших школярів

/Files/images/bulng/rozklad_urokv/uchim_uchitsya.jpg
/Files/images/пороз.jpg

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині , що вона гірша за інших

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які запитання, займатися з нею тим, що їй подобається, заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове. Потрібно уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість дитини.

4. Намагайтеся щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але і з дорослими.

6. Не соромтеся підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму. Уникайте негативних оцінок дитини, порівнювати результати роботи дитини можна тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.

10. Не смикати її щохвилини, не говорити їй про недоліки, не пригнічуйте ініціативи дитини.

11. Не домагайтеся успіху силою. Примус - найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї руйнує особистість дитини. Уникайте авторитарного стилю у вихованні дітей! Уникайте прямого тиску на дитину.

13. Визнайте право дитини на помилку.

14. Думайте про дитячий „банк” щасливих спогадів.

15. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

16. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

17. Твердість лінії у вихованні досягається терпінням, відсутністю поспіху.

18. Знайдіть золоту середину між періодичними перебуванням малюка наодинці з собою і спілкуванням з дорослими.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИТИНОЮ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

/Files/images/bulng/rozklad_urokv/1341.jpg

1.Перевірте, чи правильно організоване робоче місце дитини. Джерело світла має бути попереду і зліва, на столі — жодних зайвих речей.
2. Уточніть режим дня, розплануйте разом із дитиною час, коли вона сідає за уроки. Починати виконувати домашні завдання найкраще через годину-півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від уроків, але ще не втомилася і не встигла стати збудженою від домашніх справ. Якщо дитина відвідує гурток чи лягає спати вдень, то можна сідати за уроки й пізніше. Але у всякому разі не варто відкладати це на вечір.
3. Розплануйте разом із дитиною послідовність приготування уроків і намагайтеся заздалегідь визначити час, який знадобиться їй для ви­конання кожного завдання.
4. Спочатку краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині, — це допоможе їй зосередитися і залучатися до роботи на емо­ційному піднесенні. Потім — найважче, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу (малювання, ліплення, виготовлення дрібних виробів) краще залишити на кінець занять — їх не слід обмежувати в часі.
5. Для 7-річної дитини час неперервної роботи не має перевищувати 15—20 хв, до кінця початкової школи він може сягати ЗО—40 хв. Потім дитині необхідно дати відпочити 5—10 хв, бажано виконати рухливі вправи. До початку виконання будь-якого завдання запитайте дитину: «Як ти вважаєш, скільки тобі потрібно часу, щоб виконати завдання?». Поставте перед нею годинник і після завершення роботи обов'язково зверніть увагу дитини на те, скільки часу збігло. Це сприяє формуванню організованості і «відчуття часу».
6. Контролюйте разом із дитиною виконання наміченого плану роботи. Для молодшого віку характерно, що дитина часто відволі­кається. Саме дорослий повинен допомогти це подолати. Навички роботи, набуті протягом перших років навчання, залишаються на все життя. Із самого початку дитина повинна знати, що на робочому місці працюють, а граються, малюють, їдять — в іншому місці. Намагайтеся відокремити ігри від занять, і в дитини із часом сформується умовний рефлекс: робоче місце викликатиме стан мобілізації та працездатності.
7.Допоможіть дитині, якщо вона зіштовхнулася з нездоланними труднощами. Дитина повинна вчитися самостійно долати труднощі. Однак, якщо на якомусь етапі завдання нездоланно складне, обов'язково допоможіть! Інакше досвід невдачі може закріпитися і призвести до так званої «вивченої безпорадності». Якщо тривалі зусилля безуспішні, людина перестає вірити у свої сили, стає пасивною і безініціативною. Випадки, коли дитина намагається, але не може упоратися із завдан­нями, треба вміти відрізняти від ситуацій, коли вона зловживає вашою допомогою і звертається через будь-яку дрібницю. Тоді ви можете поставити умову: «Я відповім лише на два твої запитання. Намагайся виконати завдання сам, а два найважчі ми з тобою розберемо разом».
8.Емоційно підтримуйте дитину. Завдання дорослого — «бути поруч», разом із дитиною радіти її здобуткам і хвилюватися через невдачі і труднощі.
9.Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не змушуйте переписувати погано виконану класну роботу. Це відбиває бажання займатися, позбавляє віри у власні сили.
10. Поступово знижуйте ступінь контролю. Пряму участь у ви­конанні уроків можна буде замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч із дитиною не протягом виконання нею всього домашнього завдання, а лише перші кілька хвилин, підходячи до неї на деякий час. До закінчення початкової школи дитина повинна навчитися виконувати домашні завдання самостійно, показуючи батькам готовий результат.
Кiлькiсть переглядiв: 2067

Коментарi