Волонтер – людина, яка по добрій волі прийняла рішення посвятити свій час, досвід, знання, вміння та навички заради суспільного блага, допомоги людям або проведенню будь-якого заходу на безкоштовній основі. Волонтери, зазвичай, виконують такі роботи:

· догляд за дітьми;

· організація соціально-виховних заходів;

· допомога в пошуках фінансів;

· допомога людям похилого віку;

· допомога дітям і молоді інвалідам;

· робота при церкві та різних заходах (церковні табори);

· допомога медикам, рятівником;

· допомога безпритульним тваринам.

Волонтерська діяльність може охоплювати різні сфери життя.

Бог створює казку особисто для кожного

У цій статті хотілося б розкрити близьку для мене тему( для Вас, можливо зовсім далеку) -волонтерство. Волонтер - це доброволець, людина, яка безкорисливо робить будь-яку справу. Рада, що маю можливість поділитися з вами своєю історією, яка, можливо, надихне когось із вас на той шлях, який обрала я. Напевно, вам не буде цікаво, якщо я буду розповідати про довгу життєву історію, тому вирішила вас трохи зацікавити й розкрити цю тему трохи в незвичайному форматі, можна сказати дитячому, трохи кумедному та водночас дуже душевному.

Пропоную вам уявитися собі таку історію з певними елементами казки.

Перенесемося трохи в минуле, років на три тому. Дівчина Доротея жила досить безтурботно, була байдужою до проблем інших людей. ЇЇ цікавив тільки відпочинок, вона любила веселитися і не турбуватися про чиїсь негаразди, про те, що вдома переживають батьки. Доротея не хотіла думати про щось важливе чи глобальне, а просто, як зараз кажуть підлітки, «тусити». І одного разу, влітку, батьки змусили її йти до церкви. Дівчина знову придумувала різні відмовки: «Мене болить...; я не хочу, я не виспалася». Та все ж таки була змушена піти. І саме з цього часу і почалися надзвичайні перетворення та події, про які Доротея навіть уявити не могла. В церкві вона зустріла дівчину Розалі, яка наче випромінювала світло, від якого не осліплювало, а навпаки показувало щось нове, незнайоме для Доротеї, але прекрасне і добре.

-Привіт. Чи не хотіла б ти поїхати зі мною туди, де буде весело і цікаво, бо цей час ти проведеш із Богом, - звернулась Розалі.

Доротея трохи задумалась, адже на той час вона була не такаю близькою з Богом, та, і взагалі, не мала міцної віри. Вона подумала, що там їй не буде цікаво, та все ж таки погодилася, вирішила, що потрібно щось змінити, кудись поїхати, відпочити, адже, зараз літо.

Через декілька днів речі були зібрані і рівно о сьомій годині ранку Доротея і Розалі з іншими дітьми знову зустрілися біля церкви, сіли в автобус і почали їхати на зустріч пригодам, які чекали саме на приїзд Доротеї. Табір відбувався в селі Анталовці. Дівчина просто сиділа в автобусі , слухала музику і думала про те, що вона буде робити цей тиждень, що буде в таборі, та навіть уявити не могла що цей єдиний тиждень перебудує її повністю, змінить бачення власного життя, думки, укріпить віру і допоможе відновити той зв’язок з Богом, який так довго був розірваним і втраченим. Табір розпочався, Доротея не мала там якихось близьких подруг, але одного вечора Розалі було дуже важко і Доротея це відчула. Можливо саме вона зможе їй допомогти. Цей вечір змінив абсолютно все: розмови були такі щирі і глибокі, що з того дня дівчата стали найкращими подругами. Розалі була наче ангел, який посланий принести світло і передати частинку його Доротеї. Це світло допомогло показати їй ту дорогу, яку вона в душі так довго шукала і ніяк не могла знайти. Настав день і дівчата повернулися додому. Навіть батьки помітили, що Доротея якась вже не така, якою була раніше. Так минув час і настала зима, дівчина дізналася від Розалі, що має проходити вишкіл для волонтерів. В цей момент вона загадала про вожатих в тому літньому таборі, як вони старалися допомогти їй, розмовляли, давали поради і підтримували, як намагалися створити для неї казковий тиждень, вони не думали про свої проблеми, а турбувалися проблемами дітей, заради яких там перебували. Тому Доротея подумала і сказала : «Так, досить! Я вже достатньо змарнувала свого життя, я змінилася і як ще зовсім недавно мені допомогли і подарували частинку світла, так і я хочу комусь допомагати, бути корисною для ближніх, не просто проживати дні для власного задоволення, а приносити мир, милосердя і добро в цей світ і в серця тих дітей, з якими я проведу наступне літо, уже не дитиною, а як волонтер, готовий жертвувати своїм часом, силами заради тих діток, які будуть потребувати моєї допомоги. Я хочу створити їм казку, яку створив мені колись Бог з допомогою волонтерів , щоб допомогти мені зрозуміти себе і віднайти той правильний та істинний шлях, який я так довго шукала». З того часу Доротея вже другий рік поспіль разом із Розалі є волонтером в різних християнських таборах. Можна казати, що на Доротею вплинули інші люди чи табір, чи ще щось. Та це хибна думка, їй допоміг Бог. Якби не Його участь, то не було б ні табору, ні тих людей. Доротея переосмислила своє життя, цінності, які були важливі раніше, вже тепер не мали ніякої важливості. Вона почала більше цінувати власну сім’ю. Зараз це зовсім інша людина, яка готова жертвувати собою заради ближніх.

З цієї історії хочу сказати вам, Бог є завжди з нами, Він нас любить. Як би нам важко не було, він зробить все, щоб перетворити наше життя на казку, в якій ми є головними героями. І тільки нам вирішувати, якими ми героями хочемо бути: поганими чи добрими. Можливо, для вас ця тема волонтерства є далекою, і ви ще не можете взяти відповідальність за дітей. Та волонтером ви можете бути в буденному житті, просто допомагайте ближнім порадою чи просто вислухайте тих, хто потребує цього. Волонтером бути не важко, важко захотіти робити добро навіть тим, хто робить нам зло. Та пам’ятайте, що за добро ваше вам завжди воздасться. Надіюсь вам було цікаво почитати таку історію, і ви для себе зробили якісь висновки. Пам’ятайте: змінитися ніколи не пізно, Бог завжди радо прийме вас.

Підготувала матеріал Мешанич Людмила

Учениця 10-А класу

Член відділення біології.

Керівник Олійник І.С.

Кiлькiсть переглядiв: 106

Коментарi